Закриття кордонів, припинення транспортного сполучення між країнами та інші заходи для запобігання поширенню коронавірусної інфекції, з одного боку, знизили кількість злочинів у сфері нелегальної міграції чи торгівлі людьми за кордон. Разом із тим шахрайські схеми не зникли. Зловмисники або перевели свою «діяльність» до України, або шукають, як обійти чинні карантинні обмеження. Національна поліція, для якої протидія нелегальній міграції, торгівлі людьми, злочинам проти іноземців та скоєних іноземцями на території України є важливою складовою діяльності, адекватно та оперативно реагує на нові виклики доби COVID-19, підтримуючи постійний зв’язок із колегами з інших відомств, міжнародними організаціями та громадськістю. Детальніше про це в інтерв’ю газеті «Міграція» розповів голова Національної поліції України Ігор Клименко.

- Ігоре Володимировичу, які напрями діяльності є пріоритетними для Національної поліції  у 2020 році?

Традиційно основними пріоритетними напрямами діяльності поліції є

протидія кримінальним правопорушенням, максимальна доступність поліцейських послуг у будь-якій точці держави, удосконалення системи реагування на правопорушення з метою прибуття поліції на місце виклику у максимально стислий строк, створення комплексної системи безпечного проведення мирних зібрань, протидія організованій злочинності, цифровізація поліцейської діяльності для забезпечення неупередженості прийняття управлінських та процесуальних рішень, підвищення спроможностей кадрового потенціалу поліції і, звісно, задоволеність населення рівнем внутрішньої безпеки в державі.

- Які останні нововведення в роботі цікаві пересічному громадянину та яких змін слід очікувати в найближчому майбутньому?

Поліція перебуває у стані постійного розвитку за рахунок покращення матеріально-технічної бази, впровадження нових методів роботи, структурної та функціональної розбудови.

Із найбільш цікавих для громадян – це реалізація проекту «Поліцейський офіцер громади», який втілює нову ідеологію надання поліцейських послуг шляхом конструктивної взаємодії поліції з громадськістю на засадах партнерства – «Community Policing». Проект передбачає впровадження універсального офіцера поліції – поліцейського офіцера громади у сільській місцевості та невеликих містах, який обслуговує виключно територію громади, доступний для населення, знає мешканців території яку обслуговує, їх проблеми та надає якісні поліцейські послуги на території громади. На сьогодні 250 поліцейських офіцерів громади працюють у 10 регіонах держави (Волинська, Донецька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Запорізька, Луганська, Рівненська, Хмельницька, Харківська та Черкаська області). Загалом проект повинен охопити близько 30 тисяч населених пунктів, у яких проживає
27,5 млн. громадян.

За ініціативи Національної поліції в регіонах розвивається потужна система відеонагляду, яка дозволяє розкривати злочини «по гарячих слідах», ідентифікувати осіб, відслідковувати маршрути правопорушників, викраденого транспорту тощо. Загалом, на даний час, органи та підрозділи поліції мають доступ до майже 29 тис. камер відеоспостереження.

Активно впроваджуються камери відеоспостереження із системою відеоаналітики, що дозволяє розпізнавати обличчя та державні номерні знаки транспортних засобів. Зокрема на сьогодні в обласних управліннях поліції функціонують понад 3 тис. таких камер. Водночас майже 2,5 тис. камер підключені до інформаційної системи, яка здатна в режимі реального часу відшуковувати транспортні засоби, які перебувають у розшуку або на які накладено арешт.

Також завдяки розвиненню системи контактних центрів «102» та удосконаленню системи реагування поліції на повідомлення про злочини або інші події, час прибуття поліцейських на виклик скоротився з декількох годин до 7 хвилин в обласних центрах та 18 хвилин у сільській місцевості.

Для надання громадянам допомоги у будь-якій точці України
в максимальностислий строк, у взаємодії з місцевими органами самоврядування та територіальними громадами створено понад 350 поліцейських станцій у сільській місцевості, де цілодобово чергують дільничні офіцери поліції.

Триває розбудова спроможностей безпілотної, авіаційної та корабельно- катерної складових Національної поліції України. На даний час поліцейські використовують майже 140 безпілотних літальних апаратів та понад 40 плавзасобів. Крім того, заплановано прийняття гелікоптерів Airbus, які, зокрема, братимуть участь у повітряно-рятувальних операціях у структурі єдиної авіаційної системи безпеки України.

Крім цього, 1 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким запроваджено інститут кримінальних проступків. До них віднесено кримінальні правопорушення, за вчинення яких передбачено накладення штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 51 тис. грн) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. На сьогодні у структурі злочинності проступки становлять близько 30% від усіх зареєстрованих кримінальних правопорушень, підслідних Національній поліції. Їх розслідування має спрощений порядок і здійснюється у більш стислі терміни, при цьому забезпечується дотримання прав людини, а покарання за учинення такого виду кримінального правопорушення як проступок максимально гуманізовано.

- Що змінилося в роботі органів Національної поліції у зв’язку з пандемією СОVID-19?

В умовах активного поширення гострої респіраторної хвороби СОVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, Національна поліція кожного дня вживає заходи, спрямовані на забезпечення карантинного режиму та запобігання розповсюдження пандемії на території України, зокрема: здійснюється контроль за умовами обсервації та самоізоляції громадян, у тому числі взято під охорону відповідні медичні заклади; виставлено карантинні контрольно-пропускні пункти навколо осередків захворювання; забезпечується реагування на заяви і повідомлення про порушення карантину; організовано роботу рейдових груп з метою виявлення суб’єктів господарювання, які порушують карантинні обмеження; проводяться необхідні оперативно-розшукові заходи з метою виявлення осіб, які здійснюють нелегальну торгівлю лікарняними засобами, засобами індивідуального захисту, першої необхідності, тощо.

З початку карантину поліцейські опрацювалимайже 130 тис. повідомлень (станом на 29.10.2020), пов’язаних із порушенням карантинних заходів, складено більше40 тис. адміністративних протоколів, у т.ч.
3025 протоколів щодо порушення правил самоізоляції. За результатами розгляду протоколів судами накладено штрафи на загальну суму понад 17,2 млн. гривень.

Розпочато 338 кримінальних проваджень, з яких 198 пов’язані
з карантинними заходами та 140– з порушенням санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням (ст. 325 Кримінального кодексу України).

Наразі до заходів щодо запобігання поширенню коронавірусу щоденно залучається близько 13 тисяч поліцейських, при цьому в окремі періоди їх кількість зростала до 19 тис.

Ужиті заходи дозволили локалізувати більшість осередків захворювання та в певній мірі стримати темпи розповсюдження хвороби на території України.

- Чи призвела пандемія СОVID – 19 до змін у сферах порушень міграційного законодавства – зокрема, чи вплинула на зміну каналів постачання нелегальних мігрантів до України та через Україну?

Згідно із даними, оприлюдненими у восьмому Моніторинговому віснику Всеукраїнської коаліції громадських організацій з протидії торгівлі людьми «Вплив COVID-19 на протидію торгівлі людьми в Україні», підготовленого за сприяння Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні, Міністерства міжнародних справ Канади, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID): «закриття кордонів, нововведення у міграційній політиці, економічна криза, психологічний стрес, спричинені появою нового вірусу, та необхідність впровадження карантинних обмежень всебічно вплинули і позначилися на ситуації торгівлі людьми в Україні».

Зокрема, учасники коаліції, на підставі аналізу звернень про допомогу від осіб, що вважали себе потерпілими від торгівлі людьми, які надходили протягом січня-червня 2020 року, звернули увагу на наступні чинники.

У період березня – квітня 2020 року учасниками коаліції був зафіксований помітний приріст звернень таких осіб про допомогу, причиною яких стало масове звільнення та повернення в Україну трудових мігрантів, що зазнали експлуатації за кордоном. Так, у віснику наведені приклади деяких поширених країнпризначення – це Польща, Німеччина, Словенія. Проте, також зазначається, що певні складнощі виникали з поверненням українців додому,
у зв’язку з обмеженнями транспортного сполучення (автобусом, залізницею, літаком) задля запобігання поширенню коронавірусної інфекції, введені в дію як сусідніми країнами та ЄС, так і в самій державі.

На початку літа,після деякої стабілізації обстановки у цій сфері,знову були відкриті кордони, повернуто транспортне сполучення, що дозволило громадянам України як повернутися з трудової експлуатації, так і знову поновити міграційні потоки з України до ЄС.

Вказані у віснику чинники віддзеркалюють і сферу, пов’язану
з нелегальною міграцією, оскільки більшість іноземців-нелегалів, які потрапляють до України, розглядають нашу державу лише як «країну-транзит», остаточною ціллю все ж таки є більш розвинені європейські держави.

Лише впродовж січня-серпня 2020 року правоохоронними органами держави було виявлено 64 групи нелегальних мігрантів (проти 123 груп за аналогічний період 2019 року), до складу яких входило 282 іноземці (проти 519 осіб, виявлених за аналогічний період 2019 року). Отже, рівень нелегальної міграції в Україні впав удвічі.

Відбулися зміни у регіонах країни, де такі групи виявлялися. Зокрема,
в цьому році це було лише на території Львівської, Закарпатської, Чернівецької, Волинської, Рівненської, Житомирської, Харківської, Луганської областей. Натомість у 2019 році такі факти були зафіксовані у м. Києві, Київській, Вінницькій, Одеській, Сумській та Херсонській областях.

Найбільше іноземців прибуло до нашої країни (йдеться про осіб, які були виявлені у групах нелегальних мігрантів) з наступних країн походження: Афганістан, Бангладеш, Шрі-Ланка, Туреччина, Індія, Сирія, Ірак, В’єтнам.

Раніше ж найбільш поширеними країнами походження нелегальних мігрантів були Афганістан, Пакистан, Індія, Бангладеш, В’єтнам.

Щодо каналів транзитного переміщення нелегалів, то за останні роки основними каналами потрапляння нелегальних мігрантів в Україну є Луганська, Сумська та Харківська області.

Зазвичай місцями тимчасової дислокації (перевалки, пересадки) нелегальних мігрантів на шляху до країн ЄС стають Київ та Київська область, Одеська область, Закарпатський регіон.

Крім того, у зв’язку з обмежувальними противоепідемічними заходами частина іноземців, звільнених у 2020 році з установ виконання покарань і пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, стали заручниками нелегального перебуваннятанацілилися на незаконне потрапляння до країн ЄС.

- Чи змінилася за останні 1,5 року ситуація зі злочинами, скоєними іноземцями: чи змінилася їх кількість, склад? Від вихідців яких регіонів світу існує потенційно більша небезпека?

Відповідно до інформації Головного слідчого управління, за вісім місяців 2020 року громадянами інших держав на території України вчинено 1 002 кримінальних правопорушення, а минулого року їх було на30% більше.

Нагадаю, що 04 червня 2020 року Верховною Радою прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою», який стосується так званих «ворів у законі» і набрав чинності 27 червня 2020 року. Наразі ще рано говорити про практику застосування нової статті 255-1, якою доповнено Кримінальний кодекс України і якою передбачено кримінальну відповідальність за встановлення або поширення злочинного впливу.

Відзначу, щоу 2019 році до суду скеровано 2611 кримінальних проваджень, вчинених іноземцями. При цьому найбільше злочинів скоїли громадяни Російської Федерації, Грузії, Азербайджанської Республіки, Республіки Молдова. А найпоширенішими злочинами були крадіжки, грабежі, шахрайства та розбійні напади.

Також працівники Департаменту стратегічних розслідувань  Національної поліції України постійно здійснюють  заходи з викриття злочинів, які, у тому числі, скоюються іноземними громадянами на території України. Лише упродовж 11 місяців співробітники підрозділу викрили 109 кримінальних правопорушень, більшість -  майнові, які скоїли громадяни інших держав. Серед них - вимагання грошей, замах на умисні вбивства, викрадення людей, крадіжки, а також злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.

 - Скільки часу, в середньому, «злодії у законі» можуть безпечно почуватися на території України?

Я вже згадував про прийняття Верховною Радою України Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою».  Кримінальні «авторитети», які мали намір представляти інтереси таких осіб на території нашої країни, або «вори в законі», які, як правило, потрапляли до України за підробленими документами чи в інший незаконний спосіб, були викриті ДСР Національної поліції України у взаємодії з Міграційною службою України. При цьому варто звернути увагу на те, що кримінальні елементи здебільшого порушували норми міграційного законодавства України, за що були примусово видворені за межі нашої країни з подальшою забороною в’їзду. Загалом затримано дев’ять «ворів в законі», з яких четверо примусово видворено, а ще троє знаходяться в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства і чекають на примусове видворення після завершення всіх необхідних процедур. Також один «вор в законі» відбуває покарання у місцях позбавлення волі, один перебуває в слідчому ізоляторі, двоє - у міжнародному розшуку.

- Чи безпечнішим для іноземців стало проживати в Україні? Яка ситуація із злочинами в Україні, жертвами яких стають іноземні мігранти?

У цьому році обліковано понад 500 кримінальних правопорушень, скоєних відносно іноземних громадян: це удвічі менше, ніж у попередньому році.  

При цьому зріс відсоток оголошених підозр та закінчених досудових розслідувань.

- За висновками Міжнародної організації з міграції, під час пандемії мігранти опиняються в групі ризику і стають більш вразливими для торгівлі людьми та експлуатації. Як виглядає статистика злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми в 2020 році? Чи спостерігається збільшення таких правопорушень? Стосовно яких категорій мігрантів: громадян України, іноземців та осіб без громадянства?

Щодо злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми: за 8 місяців слідчі  здійснювали досудове розслідування в кримінальних провадженнях щодо 739 кримінальних правопорушень за ознаками злочинів, передбачених ст. 149 (Торгівля людьми) Кримінального кодексу України, із них 179  - зареєстровано у зазначений період (січень, лютий – 70, березень – 22, квітень – 12, травень – 21, червень – 19, липень – 12, серпень – 23 кримінальних правопорушень). Тобто, починаючи з березня 2020 року спостерігається зменшення реєстрації злочинів цієї категорії.

Можу повідомити, що 77 особам оголошено про підозру у вчиненні 136 кримінальних правопорушень.Закінчено досудове розслідування у 154 кримінальних правопорушеннях.

Слід зазначити, що у 2020 році вектор роботи підрозділів БЗПТЛ був скорегований на документуванні організованих груп та злочинних організацій, які діють у сфері торгівлі людьми. Тож викрито
28 організованих груп, з них 8 груп вчиняли злочини, пов’язані з торгівлею людьми.

Поширення коронавірусної інфекції в світі та заходи, які вживаються кожною країною для її зупинення, вплинули на ситуацію у сфері протидії торгівлі людьми в Україні. Об’єктивні фактори, зокрема, закриття кордонів та максимальні обмеження транспортних сполучень у багатьох випадках унеможливили переміщення людей за кордон з метою експлуатації. Україна переважно є країною походження «живого» товару, тому закриття кордонів істотно вплинуло на криміногенну обстановку, пов’язану з торгівлею людьми.

Зважаючи на це, поширеними стали форми торгівлі людьми у вигляді трудової (примусової) експлуатації, які носять внутрішній  (внутрішньодержавний) характер. Далі на ситуацію у сфері торгівлі людьми вплинули тіньові схеми, пов’язані з вербуванням українських жінок з метою втягнення в зайняття проституцією та інших форм сексуальної експлуатації.

На третьому місці залишається кількість викритих фактів вербування наших громадян з метою втягнення у злочинну діяльність за кордоном,  зокрема, пов’язану із розповсюдженням наркотиків абоконтрабандою мігрантів.

На сьогодні менше, ніж за останні роки, викрито фактів торгівлі дітьми (новонародженими), а також вербування та переміщення громадян з метою вилучення органів. Однак набуває системності вчинення злочинів під прикриттям застосування допоміжних репродуктивних технологій, у тому числі методом сурогатного материнства. Цьому сприяє недостатнє правове регулювання вказаної сфери, а також відсутність належного контролю з боку держави.

На даний час Уряд розвиває систему трансплантації в країні, зокрема створюється Єдина державна інформаційна система трансплантації.

- Сьогодні доволі часто лунають новини про викриття злочинних угруповань чи осіб, які підробляють паспортні документи. Як часто органи Нацполіції стикаються з такими правопорушеннями і наскільки такі злочини загрожують національній безпеці та безвізовому режиму з ЄС?

Відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів передбачена статтею 358 Кримінального кодексу України. Цьогоріч слідчі підрозділи Національної поліції зареєстрували  майже 10 000 кримінальних проваджень.

Щодо злочинних угруповань, то до їх складу входять особи, які з метою приховування протиправної діяльності та уникнення відповідальності можуть використовувати підроблені документи або документи з простроченим терміном перебування на території України. У разі викриття таких фактів поліцейські встановлюють особу громадянина та вживають заходів відповідно до чинного законодавства. У разі порушення норм міграційного законодавства - залучаються працівники міграційної служби, у випадку вчинення такими особами кримінальних правопорушень - вони будуть нести покарання згідно з Кримінальним кодексом України.

Аналіз інформації, що надходить до поліції, свідчить про те, що останнім часом усе більше громадян України намагаються виїхати за кордон для працевлаштування. За неофіційними даними, за кордоном на заробітках перебуває близько чотирьох мільйонів українців. Як наслідок, на ринку України з’являється багато нових посередників, які пропонують свої послуги з працевлаштування за кордоном. За останні декілька років ліцензію Мінсоцполітики на господарську діяльність з посередництва
у працевлаштуванні за кордоном  отримали близько 1000 рекрутинових агентств. Але ж є фірми, працюють без дозволів і під прикриттям надання інформаційних послуг.

При цьому існує реальна загроза для України скасування безвізового режиму з країнами ЄС. Згідно ізінформацією агентства Європейського союзу
з безпеки зовнішніх кордонів («Фронтекс»), що опубліковано ще в червні
2018 році та викликало велике занепокоєння Ради національної безпеки та оборони України, українці займають перше місце серед осіб, відносно яких країнами ЄС приймалося рішення про видворення в зв’язку з порушення міграційного і трудового законодавства. Також громадянам України найчастіше  відмовляють у наданні робочих віз до країн ЄС (при тому, що деякі країни ЄС спростили порядок їх отримання для українців).

Безумовно, поширення коронавірусної інфекції (COVID-19) вплинуло на ситуацію, пов’язану з трудовою міграцією українців, проте дія шахрайських схем всередині держави та оборудки у цій сфері, пов’язані з підробленням документів, необхідних для виїзду та працевлаштування за кордоном, залишається значним. Більше за все про це говорять викриті потужні організовані групи, які діяли у цій сфері, у Києві, Чернівецькій, Хмельницькій і Тернопільській областях.

Відзначу, що спільно з Міністерством соціальної політики для уникнення ризиків, пов’язаних з торгівлею людьми, виявлення та припинення злочинів щодо працевлаштування за кордоном, представникиНаціональної поліції України наразі входять до складу комісії з ліцензування певних видів господарської діяльності при Мінсоцполітики.

-Який рівень взаємодії у сфері протидії «міграційним злочинам» сьогодні склався між органами Нацполіції, ДМС та Держприкордонслужби? Що Нацполіції хотілося б покращити чи удосконалити?

У нас хороша взаємодія з підрозділами Державної міграційної служби України (далі – ДМС України) та Держприкордонслужби.

Торік мидвічі брали участь у проведенні  загальнодержавних оперативно-профілактичних заходів під умовною назвою «Мігрант», аби вдосконалити механізми протидії так званим міграційним злочинам.

Крім цього, наші співробітники залучалися до проведення спільної з Держприкордонслужбою спеціальної прикордонної операції «Кордон», яка щорічно проводиться з метою зниження протиправної діяльності на державному кордоні та допомагає виявляти правопорушників на підступах до державного кордону України.

Зважаючи на запровадження протиепідемічних обмежень, цьогоріч вищезазначені заходи не проводилися, але ми пойтійно організовуємо спільні відпрацювання для виявлення порушників міграційного законодавства.  

- Чи мають органи Національної поліції досвід у сферах протидії нелегальній міграції та торгівлі людьми, який був би корисним міжнародній спільноті?           

Насамаперед зауважу, що Нацполіція ініціює створення та бере безпосередню участь  у роботі міжнародних слідчих груп у таких кримінальних провадженнях.

Зокрема в рамках одного з кримінальних проваджень за статтею 149 (Торгівля людьми), за підтримки Євроюсту створено міжнародну слідчу групу, до складу якої увійшли представники правоохоронних органів України, Чехії та Швеції, де з українського боку участь беруть представники Офісу Генерального прокурора, Головного слідчого управління  та Департаменту боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми.

Окрім вказаного, ініційовано створення таких спільних слідчих груп у справах торгівлі людьми і нелегальної міграції із Грецією, Італією та Туреччиною.

Така форма співробітництва розширює можливості обміну доказами та їх одночасного використання зацікавленими сторонами,
а також проведення спільних слідчих дій без тяганини запиті