Українці в Мексиці

main

03.04.2017

Українці в Мексиці

Мексика – стомільйонна країна, більшість населення якої складають європейці та метиси, однак 7% мешканців становлять індіанці: ацтеки, майя та інші.

Серед мексиканців – вихідців з європейського континенту – можна зустріти представників багатьох національностей, це поляки, іспанці, угорці, євреї, росіяни, вірмени.

Більшість населення – римо-католики, однак 6% – протестанти, головним чином лютерани.

Політичний устрій та адміністративний поділ

Мексиканські Сполучені Штати – федеративна республіка. Глава держави і уряду – президент. Законодавчий орган – двопалатний парламент, який складається з Сенату і Палати депутатів.

Мексика адміністративно ділиться на 31 штат (ісп. Estados) і один федеральний округ (ісп. Distrito Federal), які в сукупності називаються федеративними утвореннями (ісп. Entidades federativas). Штати діляться на муніципалітети (municipios), число яких, в залежності від населеності та розмірів штату, може різнитися від декількох до сотень.

Кожен штат має свою конституцію і губернатора, який обирається загальним прямим голосуванням.

Федеральний округ – особливе політичне утворення, що включає центральну частину столичного мегаполісу Мехіко. З 1997 року жителі столиці обирають главу уряду округу, який має менші права, ніж губернатори штатів.

Валюта та митні

правила

Валюта в Мексиці – мексиканський песо, але оскільки туристи приїжджають з доларами, ними можна розплачуватися в усіх туристичних зонах країни.

Ввезення і вивезення іноземної валюти не обмежене (декларація обов’язкова), національної – в еквіваленті $10 тисяч.

Особам у віці понад 18 років дозволено безмитне ввезення до 400 сигарет або 50 сигар, або 250 г тютюну; до 3 л міцних спиртних напоїв або вина; невеликої кількості парфумерії, 1 відеокамери, 1 фотоапарата, а також подарунків та інших товарів на суму не більше $300. Додаткові товари на суму не більше $500 також можуть ввозитися без сплати мита, однак буде потрібно довести їх некомерційне використання.

При в’їзді в Мексику необхідно заповнити митну декларацію, в якій обов’язково перераховуються всі цінні предмети, які ввозяться в країну.

Заборонено ввезення фруктів, овочів і продуктів з них, рослин та насіння рослин (останні дозволені до ввезення тільки на підставі спеціальної ліцензії Міністерства сільського господарства), квітів, свіжого м’яса і м’ясопродуктів (ввезення консервованого м’яса, за винятком свинини, дозволене), медикаментів без документального підтвердження необхідності їх використання (потрібен рецепт або медична карта), психотропних речовин і порнографічних видань.

Ввезення вогнепальної зброї та боєприпасів дозволяється тільки на підставі дозволу, отриманого в Секретаріаті національної безпеки (ісп. Secretaria de la Defensa Nacional). Покарання за ввезення наркотиків дуже суворі – порушники караються тюремним терміном до 25 років і високими штрафами.

Домашні тварини повинні мати ветеринарний сертифікат міжнародного зразка, оформлений більш ніж за 5 днів до перетину кордону, кішки і собаки – додаткову довідку про вакцинацію проти сказу.

Заборонено?вивезення археологічних?цінностей, антикваріату, дорогоцінних металів, рідкісних тварин і птахів, а також їх шкур і чучел. Вивіз тютюнової та алкогольної продукції вільний.

З усіх пасажирів, що вилітають з країни міжнародними рейсами, стягується збір у розмірі $18-29 в залежності від аеропорту. Від сплати збору звільнені діти у віці до 2 років, транзитні пасажири і дипломати.

Історичні пам’ятки

Мексика – одна з держав, на території якої існували найдавніші індіанські цивілізації Америки. У країні збереглися залишки древніх міст майя та ацтеків з пірамідами, храмами, кам’яними укріпленнями, житловими будинками. Серед них виділяються: піраміда ацтеків Тенайука; храми Майор, Теопансолко; знаменитий Камінь Сонця, календар у вигляді кам’яного кола діаметром 3,6 м і вагою 24 тонни, Камінь Тісок. У Мехіко можна відвідати: древній центр міста із залишками королівських будівель ацтеків; собор (XVI-XVII ст.); стародавню базиліку Гва-далупе; церкви де-ла-Професа, Сан-Агустін, Сан-Ласаро, Сан-Хуан-де-Діос (XVII-XVIII ст.); Монетний двір; палац де-лос-Віррейес (1696-1703); площу Трьох культур.

У столиці є три великих і безліч дрібних ринків. На вулицях шумно. Багато автомобілів, всюди чутно музику – в ресторанах, барах, кафе. Вечорами десятки груп музикантів «марьячіс» виступають на вулицях за кілька песет. Один-два рази на тиждень в місті влаштовуються концерти народної музики і народних танців. До специфічно мексиканських видовищ відносяться змагання вершників – «чаррос», які вправляються в умінні об’їжджати коней, володіти ласо і т. п. Дуже популярні бої биків. Мистецтво розведення квітів і овочів на воді мексиканці запозичили у своїх предків – ацтеків.

Національні особливості Мексики

Мексиканці – добрі, веселі та життєрадісні, люблять поговорити і послухати плітки. Вони гостинні по відношенню до іноземців, хоча насторожено ставляться до американського стилю спілкування і до іспанців. Затяті патріоти, дуже люблять свята і часто влаштовують їх.

Добродушність в спілкуванні проявляється хоча б у тому, що жителі Мексики звикли супроводжувати практично будь-яку розмову широкою посмішкою. Також належить (особливо в провінційних районах) вітати всіх, навіть незнайомих людей, наприклад заходячи в громадський транспорт.

У Мексиці – справжня свобода слова і її мешканці спілкуються між собою без особливих обмежень. Однак з малознайомими людьми або приїжджими мексиканці дуже ввічливі та дотримуються всіх правил етикету.

Більшість жителів країни вельми охайні. Вважається, що одяг повинен бути новим, елегантним і обов’язково чистим. На бізнес-зустрічі прийнято надягати краватку.

У Мексиці заборонені або дуже не схвалюються аборти. Тому в багатьох сім’ях троє і більше дітей – норма. До дітей тут особливе ставлення, їх всіляко балують і багато дозволяють. Крім того, в Мексиці зберігається культ материнства, мати – святе поняття для мексиканця. Широко відзначають День матері 10 травня.

Взагалі мексиканська жінка має нерівний з чоловіком статус. Так, в бізнесі жінок мало, хоча є тенденція до зростання їх впливу. Головою родини зазвичай є чоловік.

У вільний час мексиканці ходять в кіно, водять своїх дітей в цирк або займаються гольфом, футболом, верховою їздою, полюванням, дайвінгом та ін. Веселим нічним життям славляться тільки туристичні центри.

Хвалитися своїм матеріальним достатком зазвичай не прийнято, але автомобіль мексиканця повинен бути дорогим. У справах жителі Мексики цінують пунктуальність, але в неофіційному спілкуванні час не має великої ваги.

По Мексиці зручно пересуватися на автобусах, також розвинена мережа залізниць. У містах курсують міські автобуси, у столиці є метро. Крім того, можна скористатися послугами таксі. Найкраще викликати автомашини з готелю, такі таксі мають лічильники. Для оренди автомобіля при собі необхідно мати кредитну карту.

Щоб взяти авто напрокат, треба пред’явити чинні водійські права міжнародного зразка англійською мовою і бути не молодше 21 року. Вартість оренди – від $60 на добу (зі страховкою), при тривалій оренді (від трьох тижнів) орендна плата знижується майже вдвічі.

Мексиканські українці

Українці в Мексиці – етнічна меншина. Можна знайти різні дані щодо кількості нещодавно прибулих українців: від 400 до 1500 осіб. Адже не всі вони зареєстровані у посольстві України, а тому облік провести важко. У групі «Українці в Мексиці» на Facebook зареєстровано 500 учасників.

За деякими даними, з урахуванням усіх хвиль міграції, українців може бути до 100 тисяч осіб.

Першими українцями на території держави були вихідці з Австро-Угорської імперії, які обжились у місті Кампече. Більшість мігрантів у сільській місцевості зайняті в аграрному секторі Центральної та Північної Мексики, а також на півострові Юкатан. Українці також населяють міста Мехіко, Пуебла, Куернавака, Толука, Монтеррей, Кампече, Веракрус та Акапулько. Існує невелика група українських жінок, які вийшли заміж за громадян Мексики.

Громадське життя українців Мексики не надто активне. Найбільшою громадською організацією є об’єднання українців Мексики «Славутич», яке очолює Наталя Василівна Хотяїнцева, діють кафедри української мови у національних університетах Мехіко та Монтерея, ансамбль українського танцю, український ресторан в Мехіко та одна газета. Про всю іншу діяльність українців відомо мало.

Із тих, хто виїхав до цієї латиноамериканської країни понад 20 років тому в пошуках кращої долі значну частину становлять науковці, викладачі, музиканти, артисти цирку та художники. Вони переважно працюють в країні перебування за контрактами.

Наприклад викладачам точних наук, котрим в Україні в 1990-х роках платили зарплатню $5, в Мексиці відразу ж давали $800.

Нині через зміну еміграційних тенденцій більшість новоприбулих українців становлять спеціалісти з ІТ-технологій. Також до Мексики переводять з інших країн українців – працівників великих міжнародних компаній.

Крім ІТ та інженерії, багато наших співвітчизників працюють у сфері туризму та в ресторанному бізнесі.

Мінімальна зарплатня у Мексиці складає біля $120, але за наявності вищої освіті та зі знанням іноземної мови можна заробити значно більше. Більшість молодих освічених мексиканців одержують від $1 тисячі, в залежності від сфери діяльності.

Загалом одна з найбільш престижних професій у Мексиці – медичний працівник. Лікарі, котрі працюють в державних лікарнях, отримують близько $2 тисяч. Приватні – більше, включаючи стоматологів. Добре заробляють хороші інженери та викладачі-дослідники. Їх зарплатні досягають $3-4 тисяч.

Найдешевші квартири у непрестижному районі можна арендувати за $250, невеличкі будиночки – за $400, великий будинок з басейном в престижному районі обійдеться в $1,5-2 тисячі.

Р. Кухаренко, власкор

газети «Міграція»