Українці у Південно-Африканській Республіці

main

01.08.2016

Українці у Південно-Африканській Республіці

Південно-Африканська Республіка (англ. Republic of South Africa) – держава на крайньому півдні Африки з 2798 км берегової лінії на Індійському та Атлантичному океанах. (Цікаво, що одна з бухт в Східному Капі Mazeppa Bay названа на честь славетного гетьмана Івана Мазепи, правда, місцеві здебільшого знають його як байронівського героя). На півночі ПАР межує з Намібією, Ботсваною і Зімбабве, а на північному сході зі Свазілендом і Мозамбіком. Лесото – анклав, який повністю оточений територією ПАР.

Площа країни становить 1 219 090 кв. км (24-те місце у світі). Населення: 44,2 млн осіб (27-е місце у світі). Столиці: адміністративна – місто Преторія, законодавча – Кейптаун, судова – Блумфонтейн.

Південна Африка відома різноманіттям культур та мов. Одинадцять офіційних мов закріплені конституцією. Дві з цих мов мають європейське походження: африкаанс, мова, котра виникла на основі голландської та якою спілкується більшість населення Південної Африки, а також південноафриканська англійська. Хоча англійська мова грає велику роль у громадському та комерційному житті, тим не менш є лише п’ятою за використанням як рідна.

Південна Африка етнічно різноманітна. 79,5% населення мають африканське походження, розділене між різноманітними етнічними групами. Там також присутні європейські, індійські та расово змішані громади.

Південна Африка – країна з гігантським запасом природних ресурсів; з добре розвиненими фінансовою, юридичною, енергетичною, транспортною та комунікативною сферами. Фондова біржа ПАР – найбільша в Африці.

ПАР – одна з лідерів за розривом між найбіднішими та найбагатшими верствами. Економічне зростання ПАР прискорилося в останні роки, але рівень бідності, нерівності та злочинності – серед найвищих в світі. Проте ПАР теж має структурні обмеження, які гальмують економічне зростання. Це брак кваліфікації у робітників та падіння глобальної конкурентоспроможності, в тому числі через постійні страйки.

Згідно з рапортом Квартальної статистики зайнятості (QES) Південної Африки, станом на березень 2016 року середня заробітна плата у неаграрному секторі становить R17 517 (29 717 грн). Середня заробітна плата у виробничому секторі – R15 841 (26 873 грн). Середня заробітна плата низькокваліфікованих робітників – R3000 (5089 грн), висококваліфікованих – R18 700 (31 722 грн). Мінімальна зарплата (визначається за секторами, але одна з найнижчих – у сфері прибирання) – R2390 (4000 грн). Близько чверті населення становлять безробітні.

Також ця країна – світовий лідер за кількістю ВІЛ-позитивних осіб, що також впливає на стандарти життя і рівень смертності.

Південно-Африканська Республіка для громадян України – екзотична держава та, водночас, у ПАР живуть українці.

Дається взнаки те, що у ПАР немає історичної української діаспори. Українці туди організовано не іммігрували на початку століття або після Першої та Другої світових воєн. Тому там немає жодної української церкви, школи чи культурного центру, які традиційно є осередками, навколо яких об’єднуються українці за кордоном. Через це наші земляки гуртуються здебільшого навколо посольства і консульства.

Місцями компактного проживання українців є міста Кейптаун, Преторія та Йоганнесбург.

Значну кількість українців, що проживають в Південно-Африканській Республіці, складають жінки, які одружилися з громадянами ПАР. Інші соціальні групи об’єднують представників викладацького, інженерно-технічного складу та працівників сфери послуг.

Події, що відбувалися в Україні в 2013 та 2014 роках, а також російська агресія проти нашої держави, стали тим чинником, який сприяв об’єднанню українців по всьому світу, у тому числі в ПАР. Українці почали проводити акції протесту біля російського консульства та посольства, а вже у липні 2015 року було офіційно зареєстровано організацію Українська діаспора Південної Африки (УДПА), яка має три географічні осередки: Йоханнесбург, Кейптаун і Преторія.

УДПА бачить своїми основними пріоритетами: гуртування та підтримку українців, які проживають та перебувають в Південній Африці; поширення українства, української мови та захист інтересів України на території ПАР; сприяння налагодженню науково-освітніх, культурних, соціальних та економічних зв’язків між Україною та ПАР; гуманітарну допомогу українцям в Україні та співпрацю з іншими неурядовими та міжнародними організаціями для здійснення гуманітарної діяльності.

УДПА запрошує долучатися до її діяльності всіх українців, які постійно та тимчасово проживають в ПАР, а також іноземців які цікавляться та люблять Україну (веб-сайт http://ukrainiandiaspora.co.za).

Зусиллями діаспори та завдяки активній підтримці й кооперації з Посольством України в ПАР щорічно, починаючи з 2013 року, влаштовуються різноманітні акції, такі, як святкування Дня Незалежності, благодійні концерти, показ фільмів, маніфестації на День Соборності, флешмоби щодо викрадених політв’язнів – Савченко, Сенцова, Кольченка та інших українців, щодо української літератури – читання віршів та вшанування Шевченка, Франка інших письменників і поетів; розмальовування писанок, організація українського вертепу, святкування Дня козацтва та інші. Ведеться робота щодо створення дитячого театру. А в березні цього року, до Шевченківських днів, було відкрито недільну українську школу у Кейптауні.

До проблемних питань у сфері забезпечення мовних та культурних прав українців можна віднести відсутність тематичних матеріалів, пересувних виставок архівних та фотоматеріалів, репродукцій з публікаціями каталогів українською й англійською мовами і фільмів.

Українська громада в ПАР також бере активну участь у заходах інших громад, з якими постійно обмінюється досвідом, маючи на меті зробити свої акції ще більш корисними та яскравими, привернути увагу південноафриканців до України, української культури, мови тощо.

Слід зазначити, що громадяни Південно-Африканської Республіки українського походження та громадяни України, які проживають в ПАР, інтегровані в південноафриканське суспільство. На жаль, етнічні українці фактично не представлені серед політичної, урядової, бізнесової, наукової, культурної, мистецької еліти країни перебування.

Законодавчими актами ПАР представникам національних меншин забезпечується право на використання рідної мови, отримання нею освіти та надання роз’яснень у разі арешту, затримання та висунення обвинувачень. Також громадянам ПАР, представникам етнічних меншин гарантується право на повагу їх культурних традицій, участь у традиційних культурних зібраннях та створення своїх органів.

Слід зазначити, що серед української діаспори спостерігається досить високий процент людей з вищою освітою. Українці Південної Африки, як правило, вільно володіють мовою африкаанс та англійською мовою а деякі навіть намагаються брати участь у громадському житті країни.

У релігійному відношенні українська діаспора в ПАР поділяється на православну та греко-католицьку. Незважаючи на значну присутність греко-католиків в Південній Африці, православних українців в ПАР більше (десь близько двох третин). На жаль, в Південній Африці немає жодної української церкви, тому більшість українських громадян відвідує Російську православну церкву.

Однією з головних проблем української діаспори в Південній Африці є її асиміляція з російським оточенням, на що впливає незначна кількість українців які мешкають в ПАР, відсутність україномовних засобів масової інформації.

Здебільшого українська діаспора є російськомовною, за даними демографічних досліджень, українською мовою спілкується лише 30% південноафриканських українців.

Молоде покоління українців, яке народилося в ПАР, поступово «розчиняється» в місцевому середовищі й дедалі більше асоціює себе з південноафриканцями європейського походження, забуваючи про українське коріння. Це становить реальну загрозу зникнення української громади в Південній Африці через порівняно нетривалий історичний проміжок часу.

Однак певні позитивні зрушення в цьому напрямку відбулися після 2004 року, коли при МЗС України було створене управління з питань зв’язків із закордонним українством, розроблено концепцію і програму співпраці з діаспорою та виділено кошти.

УДПА об’єднує людей з дуже різних професійних сфер: підприємців, бізнесменів, вчених, лікарів, інженерів, перекладачів, артистів, діячів культури, викладачів тощо.

Проте найбільше українці займаються власним бізнесом, працюють лікарями або у компаніях, які пов’язані з пострадянськими ринками.

У ПАР загалом цінують освіту, тому багато організацій потребують викладачів, дослідників та спеціалістів, які в Україні низько оплачувані. Певний час у Південно-Африканській Республіці працювала система робочих віз для людей з «особливими навиками» – тобто для спеціалістів, яких потребують компанії/організації.

Проте з квітня 2013 року візові правила змінилися і зараз отримати робочу візу надзвичайно складно. Окрім того, більшість компаній, які працюють із державними замовленнями або потребують державних ліцензій, підпадають під вимоги Black Economic Empowerment, що передбачає расові квоти – на всіх рівнях від робітника до власника має бути щонайменше 30% чорношкірих працівників. Тому є значна кількість позицій, на які білий африканець не потрапить, навіть якщо він має вищу кваліфікацію та більший досвід.

Таким чином через жорсткі візові правила, тривалий і складний процес обробки даних у Home Affairs (орган, що видає візи та дозволи на проживання) навіть ті українці, які ведуть власний успішний бізнес, інколи стикаються з проблемами продовження візи.

Найпрестижнішими у ПАР вважають професії інженерів (за будь-якими спеціалізаціями), лікарів, адвокатів, юристів, суддів, актуаріїв, фінансових та політичних аналітиків.

Водночас слід зазначити, що, незважаючи на незначну кількість української діаспори, відсутність належної фінансової підтримки з боку України та безліч нагальних проблем, останнім часом серед молодого покоління українців, які мешкають у ПАР, значно збільшився інтерес до України, зокрема її історії, культури та традицій, поступово зростає кількість людей, які визнають себе українцями.

Р. Кухаренко,

власкор газети «Міграція»