Хорватія?(хорв. Republika Hrvatska) – країна на Балканському півострові, один з регіонів колишньої Югославії. Вона має довгу берегову лінію з Адріатичним морем, межує зі Словенією на північному заході, з Угорщиною на півночі, з Чорногорією на півдні, з Боснією і Герцеговиною на південному сході та з Сербією на сході. Член ООН, ОБСЄ, Ради Європи та НАТО з 2009 року. 1 липня 2013 року відбулося приєднання Хорватії до Європейського Союзу.

Українці в Хорватії належать до найбільш давньої української діаспори у світі. У середині XVIII ст. переселенці з карпатських регіонів Словаччини під іменем «русини» прийшли на територію Воєводини (Сербія). Звідти відбулося переселення до Східної Славонії (Хорватія). Наприкінці XIX – на початку XX ст. українці з Галичини, яка в той час перебувала у складі Австро-Угорської імперії, мігрували до Посавини (східна Хорватія) та північної Боснії, а звідти – на інші території сучасної Хорватії. Міграції українців наприкінці XIX ст. – на початку ХХ ст. були спричинені економічними умовами, а також бажанням Австро-Угорщини після анексії Боснії залюднити цей край християнським населенням.

Між двома світовими війнами в Загребі навчалася молодь з Галичини (іноді до 50 студентів), діяло товариство «Просвіта», студентські організації «Пробоєм» і «Дніпро», виходив часопис «Думка».

За усташівської Хорватії, на підставі домовленості між ОУН (мельниківською) та урядом А. Павеліча, було створено на правах консульства українське представництво (голова – В. Войтанівський). З українських поселенців й емігрантів при хорватській армії у Вараждіні був організований «Український легіон», який воював проти партизанів Тіто в Боснії і проти сербських четників, внаслідок чого легіонери (а разом з ними і українська діаспора в Хорватії) зазнали переслідувань від комуністичної влади – українські організації були ліквідовані, багатьох їх діячів ув’язнено чи розстріляно, деякі втекли на Захід.

Як тільки з кінця 1950-х pоків українці Хорватії отримали можливість організуватися – 1968 року був створений Союз українців Хорватії, з 1970 року починає виходити друком журнал «Нова думка» у Вуковарі, у селах і містах відновили діяльність українські гуртки і товариства.

У 1970-х роках українські поселення та греко-католицькі парафії були в таких містах і селах Хорватії: Петрівці, Міклушевці, Вуковар, Осієк, Славонський Брод, Каніжа, Сібінь, Липовляни, Раєво Село та інші. Вони належать до боснійсько-славонського вікаріату Крижевецької єпархії.

За переписом 2001 року в Хорватії проживає 2 337 українців, які досі зберегли свою регіональну культурну ідентифікацію з більш чи менш помітною українською самосвідомістю, та 1 977 українців з третьої хвилі переселень (XIX-ХХ ст.) вже з українською свідомістю та мовою. За релігією більшість українців Хорватії належить до греко-католицької церкви.

За даними перепису 2001 року, основними місцями проживання українців у Хорватії є: Вуковарсько-Сремська жупанія (476 осіб), Загреб (333 осіб), Бродсько-Посавська жупанія (320 осіб), Сісацько-Мославінська жупанія (309 осіб), інші регіони (539 осіб).

На даний час найбільші громадсько-просвітницькі організації діаспори в Хорватії – Українська громада Республіки Хорватія (створена 2008 року, голова – Микола Застрижний) та Союз українців Республіки Хорватія. До кожного з головних об’єднань діаспори в Хорватії входить біля 10 культурно-просвітницьких товариств.

Також в Хорватії існує низка інших осередків діаспори, таких як Товариство української культури, Товариство «ХОРУС – Хорватсько-українське співробітництво». Активно діє Хорватсько-українське товариство (дружби). В Університеті м. Загреб на філософському факультеті з 2001 року існує Кафедра української мови й літератури. У м. Загреб з метою забезпечення потреб діаспори з 1995 року працює Центральна бібліотека українців Республіки Хорватія.

Права та потреби української меншини в Хорватії забезпечуються на належному рівні. Українська діаспора, як автохтонна національна меншина, має право бути представленою в Хорватському Саборі (парламенті) окремим депутатом, який висувається спільно від групи різних нацменшин. Представники від української діаспори також обираються до міських, районних та обласних органів самоврядування в Хорватії.

Фінансування культурно-освітньої діяльності організацій української національної меншини здійснює хорватська держава.

Важливими напрямками діяльності української громади є культурно-освітня та гуманітарна сфери.

Хорватським законодавством передбачене та реалізується право української національної меншини на вивчення української мови в загальноосвітніх школах. Діаспора докладає послідовних зусиль щодо розвитку шкільництва українською мовою. Станом на сьогодні в Хорватії відбувається вивчення українознавчих предметів у чотирьох хорватських школах в Липовлянах, Петровцях, Каніжі та Шумече, які відвідує понад 50 учнів. На щорічній основі організовуються літні школи для дітей з вивчення української мови, які проходять в Україні та в Хорватії. В Україні такі школи для хорватських дітей були організовані в Закарпатській області (м. Хуст, м. Мукачево) та в Тернопільській області (м. Бучач). Учасниками літніх шкіл щорічно є біля 100 дітей з родин діаспори.

Діаспора в Хорватії видає ряд україномовних видань – журнали «Вісник», «Наша газета», «Нова думка», дитячий журнал «Віночок», альманах «Думки з Дунаю».

Діяльність меншин висвітлюють спеціалізовані програми хорватського радіо та телебачення: HRT «Призма» та «Мозаїка національних меншин», які виходять в ефір двічі на тиждень.

Українська діаспора в Хорватії активно працює у напрямку збереження та представлення в Хорватії українських традицій та культури. За участі української діаспори в Хорватії регулярно відбуваються різноманітні культурні, гуманітарні та протокольні заходи на українську тематику, серед яких наступні.

* Заходи з відзначення важливих дат української історії: День незалежності України, День пам’яті жертв Голодомору, вшанування жертв трагедії на ЧАЕС, річниці взаємного визнання України і Хорватії, річниці встановлення дипломатичних відносин між двома державами та ін.

* Концертні заходи: щорічний Центральний фестиваль культурного мистецтва українців Хорватії, щорічний Фестиваль дитячої творчості в м. Славонський Брод; Фестиваль культурного мистецтва «Петрівський дзвін», Шевченківські концерти; концерти класичної та української музики в рамках Днів української культури громади та ін.

*  Виставкові заходи. У грудні 2010 – січні 2012 роках у низці міст Республіки Хорватія відбулося шість урочистих презентацій виставки «Українська вишивка і народне мистецтво. Україна-Традиція-Трансформація». Проект було реалізовано в рамках бюджетної програми «Заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України». Усі заходи відбулися за співпраці з українською громадою, при участі художніх колективів громади. За час тривання виставки її відвідувачами стало біля 10 000 хорватських громадян.

Регулярно відбуваються такі заходи, як «Українські вечори», «Дні Української вулиці», презентації книг, виданих українцями в Хорватії та ін.

Важливе значення для хорватських українців мало урочисте відкриття в березні 2011 року почесної аудиторії ім. Т. Шевченка на філософському факультеті Загребського університету.

Особливу гордість для місцевої громади становить перший на Західних Балканах пам’ятник Івану Франку в хорватському містечку Ліпік, який був відкритий 10 березня 2011 року. У церемонії відкриття пам’ятника взяли участь Голова Хорватського Сабору Л. Бебич та Голова Верховної Ради України В. Литвин під час свого офіційного візиту до Хорватії.

Представники діаспори неодноразово отримували українські державні нагороди за свій вагомий внесок у становлення і розвиток українсько-хорватських відносин.

Активну українознавчу роботу проводить Кафедра української мови та літератури Загребського університету. На базі кафедри відбувається ряд заходів з презентації української культури, літератури та науки в Хорватії, організовуються літературні вечори, конференції, демонстрації кінофільмів на українську тематику та ін.

Посольство України в Хорватії на постійній основі сприяє в задоволенні потреб української діаспори в Хорватії. Це стосується розвитку шкільництва українською мовою, забезпечення художньою і навчальною літературою, проведення культурно-освітніх заходів.

Новий друг України серед європейських лідерів

Нещодавно до європейських лідерів, які активно захищають українські інтереси, долучився новий друг України: колишній євродепутат від Хорватії Андрей Пленкович, який став прем’єр-міністром цієї країни. За словами посла України в Хорватії Олександра Левченка, він є «щирим другом» нашої країни і навіть планує здійснити один із перших закордонних візитів в Україну. Пленкович повідомив послу, що хоче допомогти Україні в трьох напрямках. «Перший – реалізація євроінтеграційних прагнень, оскільки Хорватія має унікальний досвід. Другий – досвід Хорватії у боротьбі з внутрішньою і зовнішньою агресією, відновлення територіальної цілісності. Також досвід мирної реінтеграції, що для нас дуже важливо», – сказав український дипломат.

Уже другий рік поспіль завдяки небайдужості дружньої Хорватії наші діти, чиї батьки захищали Україну, відкривають для себе Європу. Цього літа 43 дітей загиблих і поранених учасників АТО та «кіборгів» із Києва відпочивали у Хорватії на узбережжі Адріатики. Оздоровлення дітей українських героїв відбувається за ініціативи та за підтримки мера міста Загреба Мілана Бандіча.

Хорватія розуміє біль України, адже 25 років тому переживала подібні жахи війни. І тоді сусідні країни підтримали молоду Хорватську державу, яка виборювала свою незалежність.

Уже в перші дні перебування в Хорватії українські діти зустрілися з послом України в Республіці Хорватія Олександром Левченком. Спілкування та зустріч відбулися в столиці – місті Загребі, на Українській вулиці, біля пам’ятника Тарасові Шевченку. Разом із Послом діти поклали квіти до погруддя та вшанували пам’ять великого українського поета.

Р. Кухаренко, власкор газети «Міграція»