Інтеграція – це рух назустріч
31.10.2017
Інтеграція – це рух назустріч
Питання внутрішньо переміщених осіб є довгостроковим і потребує чіткого бачення розв’язання цих проблем, зазначили учасники міжнародного форуму.
Форум «Три роки внутрішнього переміщення: виклики та вдалі практики інтеграції» зібрав у Києві близько 100 представників міжнародних та національних організацій, керівників органів влади, що працюють з внутрішньо переміщеними особами з 13 областей України. Форум проводився з нагоди триріччя прийняття Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та для обговорення проекту «Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року», розробленої Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.
Під час відкриття форуму директор Офісу Директорату програм Ради Європи Верена Тейлор позитивно відзначила зусилля українського уряду, спрямовані на подолання наслідків внутрішньо переміщення, і зауважила, що залишається ще багато невирішених питань в частині реалізації та захисту прав внутрішньо переміщених осіб, які постраждали внаслідок конфлікту на сході України. Учасники дискусії зазначали: основні проблеми для більшості переселенців – відсутність достатніх засобів для існування та житла. Внутрішньо переміщені особи зазнають труднощів у реалізації своїх прав щодо реєстрації як переселенця, відновлення втрачених документів, доступу до житла, придатного для проживання, захисту прав власності, відновлення засобів до існування, реалізації виборчих прав, доступу до інформації.
«Ми знаємо, що найболючішою проблемою для переселенців є житло, – зазначив під час виступу Міністр із питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш. – У проекті на наступний рік є дві програми: перша – кредитна, на 36 мільйонів гривень, яку реалізовує Мінрегіонбуд через Фонд молодіжного житла. Друга програма – наше Міністерство вперше за три роки домоглося виділення державної субвенції через зміни до державного бюджету в розмірі 15 мільйонів гривень для Донецької та Луганської областей на реалізацію проектів. У тому числі для надання тимчасового житла переселенцям, найбільша кількість яких проживає саме в цих регіонах».
Крім того, за словами урядовця, Міністерство веде переговори з німецьким банком KFW щодо надання коштів для кредитів на житло для внутрішньо переміщених осіб. «Ми постійно ведемо переговори з урядами різних країн і наголошуємо, що першочерговою проблемою внутрішньо переміщених осіб є саме проблема житла. Нова стратегія, розроблена МТОТ дає напрямок, за яким слід рухатися в цьому питанні», – додав міністр.
Спільно зі Світовим банком Міністерство реалізовує проект для допомоги ВПО на 54 мільйона гривень у чотирьох східних та південних областях. За результатами відбору для подальшої реалізації обрано проекти в Запоріжжі, Миколаєві, Кривому Розі, Куп’янську Харківської області та Кам’янському Дніпропетровської області.
Очільник Міністерства розповів, що кілька громад на підставі досвіду Грузії отримали рекомендації щодо використання так званої бальної системи під виділення житлових приміщень для тимчасового проживання. Вадим Черниш підкреслив, що децентралізація дасть змогу самим громадам, за участі місцевого активу, вирішувати, як розподіляти таке тимчасове житло. Такий проект проводитиметься в порядку експерименту за принципом 50 на 50: одну половину коштів має знайти громада, другу половину виділяє держава.
Представлена в рамках форуму «Стратегія інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року» замінить «Комплексну державну програму щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 року», затверджену урядом у 2015 році.
Спільна реалізація усіма органами державної влади Стратегії допоможе вирішити основні системні проблеми у сфері інтеграції внутрішньо переміщених осіб, впровадити довгострокові рішення щодо внутрішнього переміщення і забезпечення реалізації та захисту прав внутрішньо переміщених осіб, з урахуванням інтересів приймаючих громад, вважають автори документа.
«Ситуація, яка склалася сьогодні, має бути змінена. Ми маємо розробити нові підходи, які будуть реалізовані протягом наступних кількох років. Саме на це і спрямована стратегія. Вона покликана вирішити проблемні питання, які виникли внаслідок внутрішнього переміщення, та створити ефективні інструменти державного управління для цього. Також будуть запроваджені довгострокові рішення при формуванні державної політики щодо внутрішнього переміщення. Вони базуватимуться на керівних принципах ООН щодо внутрішнього переміщення, стандартах Комітету Ради Європи, рекомендаціях Європейського Союзу та інших міжнародних документах. Головною метою цієї стратегії є подолання проблем внутрішнього переміщення та підвищення незалежності ВПО з урахуванням інтересів приймаючих громад», – заявила під час презентації начальник управління з питань ВПО та гуманітарного співробітництва Міністерства Ірина Калупаха.
Як відомо, розробка чіткої, уніфікованої, фінансово сталої та комплексної стратегії для внутрішньо переміщених осіб, яка врахує їхні поточні потреби та їх довгострокову інтеграцію на заміну попереднього документа є однією з основних рекомендацій Європейського Союзу.
Пряма мова
Керівник проекту Ради Європи в Україні «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні» Ганна Христова переконана: за два роки реалізації проекту вдалося побудувати співпрацю з ключовими міжнародними організаціями, задіяними у справі внутрішнього переміщення.
«Наша робота сфокусована на питаннях стандартів, практики Європейського суду з прав людини і роз’яснення стандартів, прав людини та іншого, що стосується внутрішньо переміщених осіб. Ми говоримо не просто про права переселенців, а про права людини, що означає основу людської гідності й поваги», – підкреслила Ганна Христова.
За словами керівника проекту Ради Європи, основним напрямом стала безоплатна правова допомога внутрішньо переміщеним особам. На початковому етапі переселенці могли отримати її лише від недержавних організацій. Тепер же вдалося поєднати ресурси державних органів та громадських організацій.
«Стрімко зростає використання практики Євросуду. Ми проводили семінари для суддів, для співробітників управлінь соціального захисту, говорили про стандарти Ради Європи. Є готовність суддів використати відповідну практику під час розгляду справ, які стосуються прав внутрішньо переміщених осіб», – сказала пані Христова.
Громадські активісти – учасники форуму – порушували кілька проблемних питань, які досі не вирішені. Зокрема, говорили про виборчі права переселенців. «Ми вже четвертий рік живемо в громадах, вважаємо себе повноцінними членами нових громад. Нас визнали і прийняли. Але ніяк не вирішується питання участі переселенців у місцевих виборах. Це грубе порушення наших прав, адже ми платимо податки до місцевого бюджету», – змалювала проблему голова громадської організації переселенців із Івано-Франківська Лариса Пантелюк.
Аналіз досвіду допомоги ВПО в Україні зробив голова представництва УВКБ ООН в Україні Пабло Матеу:
«Інтеграція – дуже важливе рішення для багатьох внутрішньо переміщених осіб. Через три роки багато хто з них прийняв рішення не повертатися до місця попереднього проживання, а залишитися там, де мешкає зараз. Тому для нас особливо важливо підтримати інтеграцію та допомогти людям облаштувати нормальне життя там.
Від самого початку уряд України прийняв рішення, які сприяли інтеграції. Свого часу уряди деяких європейських країн намагалися тиснути, щоб були створені табори для переміщених осіб. Ми радили навпаки. На щастя, український уряд дослухався до нас. Це крок до інтеграції – щоб переселенці жили поруч із членами тих громад, які їх прийняли.
Утворення Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб теж стало великим позитивним кроком.
УВКБ ООН підтримує інтеграцію внутрішньо переміщених осіб на трьох рівнях. Перший – це підтримка уряду України та регіональних і місцевих органів влади. Наприклад, у Маріуполі спільно з міською радою реалізуємо програму «Міста солідарності». Це план інтеграції переселенців, і в місті досить успішно з цим працюють. Для цієї громади інтеграція є одним із важливих елементів. Сподіваємося, що й інші міста зроблять щось схоже – Львів, Херсон, Ірпінь.
Другий рівень – це співпраця з громадою. Не лише із громадою переселенців, а й місцевих мешканців. Ми намагаємося реабілітувати інфраструктуру, яка несе підвищене навантаження. На початку громади були дуже щедрі й демонстрували солідарність із внутрішньо переміщеними особами. Але коли ресурси виявилися обмежені, стали виникати непорозуміння. Тому ми маємо кілька проектів, де намагалися заохотити сприяння інтеграції через відновлення соціальної інфраструктури – наприклад, у Золотоноші Черкаської області.
Ще один вид підтримки – цільова допомога. Спочатку це були гранти для внутрішньо переміщених осіб, потім вирішили, що доцільніше, аби цим займалася якась єдина агенція. Зараз до цього долучається Міжнародна організація з міграції. Різні родини отримують гранти на початок власного бізнесу. Скажімо, у Львові переселенці з Криму заснували пекарню. Абсолютно дивовижно, як вони розвинули свій бізнес. Особисто я був там, і за час мого перебування сотні відвідувачів прийшли, щоб щось купити. Тепер ця родина самодостатня, сама оплачує оренду і працевлаштувала ще кількох осіб.
Звичайно, викликів досі не бракує. Деякі з них подолати дуже просто, деякі вимагають часу й зусиль. Зокрема, соціальне житло – проблема, яка непокоїть усіх внутрішньо переміщених осіб. Але якщо ми об’єднаємо зусилля, вдасться поліпшити ситуацію».
Шигекі Сумі, Надзвичайний і Повноважний посол Японії в Україні:
«Наша країна надала Україні понад 1,6 мільярда доларів допомоги – зокрема, й на підтримку внутрішньо переміщених осіб. Це фінансування центрів безоплатної правової допомоги, підтримка у відкритті власного бізнесу, заснування клінік і реабілітація.
Японія розташована далеко від України, але японський народ співчуває українцям через те, що їм доводиться проходити. Уряд Японії фінансує реалізацію конкретних проектів для переселенців із Донбасу. Я часто їжджу в зону АТО, тому добре знаю їхні потреби. Питання внутрішньо переміщених осіб є довгостроковим і потребує чіткого бачення розв’язання цих проблем. Маю на увазі не лише випадки, коли потерпілі втекли від війни, а й те, як їм інтегруватися, коли вони в майбутньому повернуться до своїх домівок».
Естері Руїз, представник Міжнародної організації з міграції в Україні:
«За даними наших опитувань, 70% переселенців на сході країни вважають себе інтегрованими. В інших областях – на заході і в центрі – цей відсоток не такий високий. Одна з головних проблем переселенців – житло. Також є скарги на брак роботи і на брак доступу до державних послуг. Наші співрозмовники кажуть, що мають друзів у приймаючих громадах, але разом із тим деякі скаржаться на брак підтримки.
Є пряма кореляція з тим, що люди відчувають, і які умови їх інтеграції до громади. Ті, хто вважає себе дискримінованим, говорить про брак житла, роботи, доступу до медичних послуг. Можливо, за цей час поліпшилася ситуація із працевлаштуванням. Але що стосується медичних послуг – ситуація погіршилася.
Зараз працюємо у майже 100 громадах по всій Україні. Розбудовуємо можливості для органів місцевої влади, які зосереджуються на вирішенні проблем. Замислюємося над створенням мережі, щоб усі голоси дійшли до органів влади. Громадам, із якими ми працюємо, пропонуємо визначити соціальну інфраструктуру, яку би вони хотіли відновити.
Ми розпочинали з тих районів, де була найбільша концентрація внутрішньо переміщених осіб. Оцінювали і спостерігали за їхньою адаптацією. Хочу підкреслити: ми говоримо про внутрішньо переміщених осіб, які представляють різні вікові, гендерні групи та національні меншини. Це уразливі прошарки, і дуже важливо, аби всі члени громади мали право голосу, і цей голос був почутий. Тільки тоді можна знайти спільний шлях до вирішення.
Намагаємося створити єдність зсередини громад за допомогою місцевих ініціативних груп. Цікавимося їхньою мотивацією, бо вони поширюватимуть ідеї, допомагаємо в реалізації їхніх планів. Це спільні культурні заходи, лекції, круглі столи – всі форми, де громада може виявитися корисною. Прагнемо наблизити людей один до одного, щоб вони ділилися досвідом.
Переміщення – дуже складний досвід для тих, хто має залишити домівку й переміститися до іншого місця проживання. Потрібно виступати посередником, щоб створювати умови для внутрішньо переміщених осіб, допомогти їм пристосуватися до нових умов життя.
Цьому сприяє наша організація. Надаємо можливість тим, хто хоче розпочати власний бізнес. Заявники мають пройти спеціальні тренінги, далі ми допомагаємо в підготовці й захисті бізнес-плану. Люди отримують невеликий грант, щоб далі розвивати бізнес чи почати з нуля. Ще одна програма розрахована на тих, хто хотів би розвивати бізнес за допомогою спільного фінансування.
Маємо дуже успішні приклади, коли люди кардинальним чином міняли напрямок своєї діяльності. Популярні сфери – послуги, сільське господарство. Дуже багато жінок подають заявки на отримання гранту на свою справу. Можливо, через те, що жінки виявляються менш працевлаштованими, ніж чоловіки. Серед них вищий відсоток безробітних. Таким чином, проблемні питання визначені. Зараз уже можна виявляти бар’єри і перешкоди, які не сприяють інтеграції».
Л. Кущ, власкор газети «Міграція»
Схожі новини:
31.10.2017
Українську фольклорну скарбницю збагатив і сільський учитель, подолянин Гнат Танцюра, який плідно працював на збирацькій ниві усної народ...
31.10.2017
Питання внутрішньо переміщених осіб є довгостроковим і потребує чіткого бачення розв’язання цих проблем, зазначили учасники міжнародного ...
24.10.2017
24 жовтня 2017 року Головний редактор газети "Міграція" І. Супруновський відвідав військовий госпіталь в м. Одесі, де при фінансовому спр...
Комментарі:
Коментарів ще не булоДодати коментар: