Імпортуєте послуги від нерезидента? Не забувайте про валютний нагляд
main
ТЕК ЗЕКТЕР Транспортно-експедиторська компанія
Імпортуєте послуги від нерезидента? Не забувайте про валютний нагляд
07.08.2026
Імпортуєте послуги від нерезидента? Не забувайте про валютний нагляд
Операції з імпорту послуг підлягають валютному нагляду так само, як і
операції з імпорту товарів.
Для цілей валютного законодавства такі послуги прирівнюються до товарів.
Закон України «Про валюту і валютні операції» передбачає, що термін «товар»
вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну
діяльність». А цей Закон відносить до товарів не лише продукцію, а й роботи,
послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права.
Саме тому українським підприємствам, які активно користуються
послугами нерезидентів – консультаційними, маркетинговими, транспортними,
ІТ-послугами, рекламними, інжиніринговими та іншими, – варто враховувати, що
такі операції також перебувають під валютним наглядом.
Що потрібно пам'ятати
Якщо резидент здійснив авансовий платіж нерезиденту за послуги, перебіг
граничного строку розрахунків розпочинається з дня такого платежу. На сьогодні
під час дії воєнного стану цей строк становить 180 календарних днів.
Це означає, що протягом цього строку послуги мають бути фактично
надані, а резидент повинен мати документи, які підтверджують їх отримання.
Якщо послуги не будуть фактично отримані у встановлений строк, до
резидента може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 13
Закону України «Про валюту і валютні операції».
Під час документальної перевірки оцінюються умови
зовнішньоекономічного договору та документи, що підтверджують фактичне
отримання послуг: акти, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського
обліку та інші первинні документи.
Як мінімізувати ризики
Перед здійсненням авансової оплати рекомендуємо:
визначити реалістичні строки виконання договору;
перевіряти банківські реквізити нерезидента, особливо у разі отримання
повідомлення про їх зміну;
своєчасно оформлювати документи, що підтверджують отримання послуг;
контролювати дотримання граничного строку розрахунків.
Якщо стає очевидним, що нерезидент не зможе виконати договір у
встановлений строк, не варто чекати його закінчення. Законодавством
передбачені механізми, які за визначених умов дозволяють уникнути нарахування
пені, зокрема:
отримання висновку Міністерства економіки України про продовження
граничних строків розрахунків;
документальне підтвердження форс-мажорних обставин;
звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом до
нерезидента.
Водночас кожна із зазначених підстав застосовується виключно у випадках
та порядку, визначених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні
операції». Зокрема, документальне підтвердження форс-мажорних обставин
оцінюється з урахуванням причинно-наслідкового зв'язку між такими
обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов'язань.
Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути порушень валютного
законодавства та фінансової відповідальності.
related_news:
23.08.2026
Державне свято України, присвячене одному з її державних символів — прапору України Відзначається щорічно 23 серпня.
21.08.2026
Надходження земельного податку за січень – липень 2026 року зросли на 13
% порівняно з відповідним періодом минулого року. До місцевих б...
19.08.2026
Майже 88 тисяч громадян станом на 1 серпня 2026 року задекларували
право на податкову знижку. До повернення з бюджету вони заявили 582,5...












comments:
no_commentsadd_comment: